Ворскла - Зоря 1:1

Свято футболу, хоч і з деяким запізненням, все ж дійшло і до Полтави. Його ледь не зіпсувала погода, що накрила холодом Полтаву ще зранку. Але по обіді визирнуло сонечко, і глядачі потроху почали підтягуватись до стадіону. Назбиралося їх майже 4 тисячі, і всі вони чекали від улюбленої команди лише перемоги. Мабуть, ворскляни відчували це, бо відразу після стартового свистка пішли в атаку, і вже в перші 5 хвилин могли повести в рахунку. Спочатку Міщенко пробивав штрафний - воротар луганчан Сантіні потягнув цей удар, а через дві хвилини небезпечно пробивав Яховіч - знову воротар виручив свою команду. Зоря в перші хвилини гри майже не атакувала, повністю віддавши ініціативу господарям. Але мало-помалу гра почала нуднішати, бойовий запал полтавців згас. Мав чудову нагоду Міщенко, пробиваючи штрафний майже з лінії штрафної зони, але шкіряна куля знову стала здобиччю Сантіні. Обидві команди продовжували контролювати м'яч в центрі поля, здавалося, що команди так і закінчать перший тайм з нулями на табло. І тут стався абсолютно нелогічний гол. Зоря розіграла нескладну комбінацію, Хомченовський проскочив між захисниками Ворскли і віддав пас на Болі - Нєпогодов був безсилий. Не треба бути провидцем, щоб здогадатись, які слова мав сказати Василь Сачко своїм підопічним у перерві. Ворскла понеслась на ворота суперника так відчайдушно, що в деяких моментах це виглядало навіть дещо сумбурно. І відразу пропустила контратаку - Хомченовський просто "пробачив" полтавських захисників, не влучивши у ворота. Ворскла продовжувала атакувати, і нарешті домоглася свого. Після розіграшу кутового Яховіч переправляє м'яча у ворота - 1:1. Ворскла і далі намагалася атакувати, але вже без особливого ентузіазму. Здавалося, що обидві команди задовольняє нічия, і вони лише чекають помилки суперника. Натомість у Зорі було кілька моментів, коли луганчани могли забивати, але господарів виручав Нєпогодов. Обопільні заміни показали, що ні одна, ні друга команди не будуть боротися за перемогу. Тож у підсумку справедлива нічия - як кажуть, перемогла дружба.