Головна > Інтерв'ю > Артем Габелок: Сачко оштрафував за 100 грамів зайвої ваги (ч.2)

Артем Габелок: Сачко оштрафував за 100 грамів зайвої ваги (ч.2)


23-05-2019, 17:30. Розмістив: admin
Артем Габелок: Сачко оштрафував за 100 грамів зайвої ваги (ч.2)
 
Пропонуємо вашій увазі другу частину ексклюзивного інтерв'ю Артема Габелка для нашого сайту. 
 
Перша частина
 
- Як гадаєш, що "зламалося" в цьому злагодженому механізмі - команді "Ворскла", чому в нинішньому сезоні команда стала грати слабіше, не потрапила в першу шістку і вимушена догравати чемпіонат, не маючи особливої мотивації?

- З одного боку, нам не пощастило у вирішальній грі проти київського "Арсенала", коли отримали пенальті на останніх хвилинах і не вийшли до верхньої шістки. З іншого боку, не дуже вдало почали сезон після зборів, чомусь нам не щастило. На додаток, змінився тренер, багато змін, перестановок в складі. Потрібен час, щоб налагодити ці зв'язки, щоб з'явилася гра та результат. 

- Ти став частіше потрапляти до складу, з'явився ігровий час, почав забивати - ми пам'ятаємо твої вирішальні голи Десні, Чорноморцю... Та і в цілому команда почала забивати. Які відчуття від цього?

- Звісно, забивати приємно. Потрібно допомагати команді. Тим більше, коли ми довго не могли забити. Якщо довше граєш - в тебе більше шансів проявити себе, забити, і я дуже радий, що мені більше довіряють, і я можу показувати свої найкращі якості і вдосконалюватись.

- Ти відчуваєш прогресування?

- Так, відчуваю. Хоча хотілося б відчувати це, граючи у верхній шістці, але вважаю, що нам це піде на користь, і в наступному сезоні ми зможемо показати ще кращі результати.

- До якого часу в тебе контракт з "Ворсклою"?

- Ще на рік, до наступного літа. Так що мінімум один сезон я буду у "Ворсклі".

- У багатьох футболістів цього літа завершуються контракти. Ви там якось спілкуєтеся поміж собою, що говорять хлопці?

- Поки що точно ніхто нічого не знає, які будуть зміни, хто про що домовиться з керівництвом. Я чув, що в декого контракти закінчуються, а чи будуть вони продовжені чи ні - ніхто не знає. Особисто мені не хочеться, щоб хтось ішов з команди, особливо з "ветеранів", хотілося б, щоб "кістяк" залишився.

- Якби ти не грав зараз у "Ворсклі", в якій команді ти міг би себе уявити? Наприклад, в Україні?

- Насправді, я про це не думав, де б я хотів грати в Україні, бо, якщо не рахувати "Динамо" і "Шахтар", всі команди приблизно рівні, все залежить від того, кому більше пощастить. Якщо чесно, я більше поглядаю в бік Європи, хочеться поїхати пограти в різних чемпіонатах, хоча б Чехія, Бельгія - я хочу туди.

- Добре, тоді навпаки. От у Полтаві є Володимир Чеснаков - він грає за "Ворсклу" більше 10 років, здобував Кубок України в 2009 році. Ти б зміг так - один раз і назавжди з однією командою?

- Якщо чесно - я не знаю, чи зміг би я так, і чи зміг би саме у "Ворсклі"... Важко сказати. Зараз мені хочеться грати, прогресувати і спробувати свої сили в якомусь європейському чемпіонаті. Якщо так вийде - я буду дуже радий цьому. 
 
Артем Габелок: Сачко оштрафував за 100 грамів зайвої ваги (ч.2)

- А як часто ти спілкуєшся зі своїм агентом, ви обмінюєтеся з ним думками, якимись пропозиціями?

-  Так, зідзвонюємося часто, мінімум раз в тиждень, інколи і частіше. І після матчів обговорюємо, і про якісь плани говоримо. Він ділиться новинами, я йому про ситуацію в команді розповідаю. Тож спілкуємося і думаємо, як бути далі. 

- Дійсно, в Україні зараз найсильніші - Динамо і Шахтар, і просто так потрапити до них фактично неможливо. Всі інші - доволі рівні, і на жаль, немає того "Дніпра", того "Металіста" - вони то є, але саме "того рівня" поки що немає. Як самі футболісти відносяться до того, що в Украіні немає такої команди, куди б можна було потрапити і прогресувати?

- Так, є "Динамо", є "Шахтар" - а далі прірва, і міняти, наприклад, "Ворсклу" на умовну "Олександрію" немає сенсу, я так вважаю. Чи на ту саму "Зорю". Взагалі, в Україні переходити з однієї команди до іншої взагалі немає сенсу. 

- Раніше футболісти не дуже добре ставилися до переходу в Угорщину, Чехію, це не провідні європейські чемпіонати. А зараз все навпаки. От у цих чемпіонатах тебе особисто що приваблює більше - якісь кращі фінансові умови, чи більші шанси потім потрапити кудись далі?

- Так, Угорщина чи Чехія - це шанс спробувати себе в європейському чемпіонаті, пожити там - це також досвід. І не секрет, що такі чемпіонати більше переглядаються, більше людей, більше скаутів, та й сама атмосфера. В Угорщині, наприклад, приємно грати у футбол, коли заповнені стадіони - загалом, багато факторів. 

- Але є і свої мінуси - наприклад, зменшення професійних футболістів за рахунок від'їзду за кордон прослаблює внутрішній чемпіонат, потім ми не можемо боротися за високі коефіцієнти в Лізі Європи, в Лізі Чемпіонів. Взяти для прикладу "Ворсклу" - команда не здатна конкурувати в груповому етапі Ліги Європи, бо в ній немає високоякісних виконавців.

- Так, я згоден, важко назвати легіонерів, якими ми підсилились, якоюсь допомогою в Лізі Європи. Я вважаю, що під Лігу Європи нам потрібні зовсім інші виконавці, іншого рівня, більш досвідчені. 

- Можливо, наше керівництво вибрало не той шлях? Може, замість дешевих молодих гравців варто брати двох-трьох досвідчених виконавців, виходити з групи в Лізі Європи - команда заробить більше, аніж на продажі легіонерів? 

- Ці питання до керівництва, хоча особисто моя думка: молоді легіонери для чемпіоната України з наступним продажем - ще більш-менш, а ось в якості підсилення до Ліги Європи вони не підходять.

- Ще таке запитання щодо збірної України. Наскільки ти слідкуєш за виступами збірної? Свого часу до неї викликалися гравці "Ворскли" - Коломоєць, Пердута... Як туди можна потрапити, чи є в тебе таке бажання, і взагалі - що для тебе виступи в збірній України?

- Звісно, в мене в збірній багато друзів - з Шахтаря, коли ми грали в одній команді, жили на одній базі, тому я з ними спілкуюсь. І я туди дуже хочу потрапити, я цього прагну, і не вважаю, що це недосяжна мрія. Все поряд, просто треба постійно працювати і прагнути.

- Ти товаришуєш з Зінченком, наскільки мені відомо. Чи прагнеш досягти того рівня, якого досяг він?

- Так, ми спілкуємося, ми колись жили в одній кімнаті на базі. У нас з ним багато смішних історій. Я дуже радий за нього, він багато досягнув. Часто з ним спілкуюсь. Звісно, хочеться дійти до його рівня. Взагалі, в мене багато друзів у збірній, і якщо в них вийшло - чому в мене не може вийти?

- Відверто - чекаєш запрошення від Андрія Миколайовича?

- Так, чекаю, та його потрібно заслужити, а вже потім сподіватись на це. Все залежить лише від самого себе, і якщо щось не виходить - потрібно, в першу чергу, "покопатися" в собі і зробити висновки.  
 
Артем Габелок: Сачко оштрафував за 100 грамів зайвої ваги (ч.2)

- Давай трохи про особисте. Скільки ти вже часу знаходишся в Полтаві, де полюбляєш відпочивати, чим займаєшся у вільний час?

- В Полтаві я вже рік. Найбільше люблю подорожувати, це моє хобі. Намагаюсь робити це якомога частіше, бо вважаю, що це гарно впливає на розвиток, і всім рекомендую.

- В твоєму Фейсбуці багато світлин з різних куточків світу, з них вже можна робити довідник по найцікавішим місцям...

- Так, я багато де був, і дуже люблю це. Навіть було таке, коли сам літав кудись відпочивати. Взагалі, в Полтаві дуже багато красивих місць, наприклад, люблю Верхоли. В Полтаві дуже гарна природа, ліси, і мені ці місця подобаються.

- Буває таке, що можна в Полтаві кудись вийти і зустріти Артема Габелка десь на вулиці чи на площі?

- Так, досить часто.

- Впізнають люди?

- Впізнають, але зрідка. Я взагалі, як і всі, полюбляю гуляти в Центрі. 

- Чи є в тебе якісь особливості налаштування на матч? Якісь забобони?

- Якихось особливих забобонів немає, але деякі особисті моменти є. Вони є в кожного футболіста, такі маленькі секрети, і в мене вони є. Футболісти взагалі забобонні люди.

- І як, діють твої секрети?

- Звісно, діють (сміється).

- Коли футболісти дізнаються, що вони потрапили до стартового складу? За скільки часу до матчу це все оголошується?

- Іноді це оголошується ввечері перед тим, як лягаємо спати, або в день гри на установці перед матчем. З кожним тренером це відбувається по-різному. З Сачком ми дізнавались на заїзді, перед сном. Він кожного викликав, ми спілкувались. З Косовським це частіше відбувається в день гри.

- Чи бувають у вас індивідуальні бесіди з тренером? 

- Так, ми часто спілкуємось. Тим більше, з Косовським - в нього було мало часу, йому потрібно було з усіма поспілкуватися, пояснити своє бачення, тому він з усіма спілкувався. Він пояснював, як він бачить гру, цікавився, як її бачать футболісти. Йому важко відразу побачити всі сильні сторони кожного футболіста, на що він здатен. Та зараз він вже бачить більше, аналізує, і вважаю, що вже все розуміє. 

- Наскільки для тебе особисто було важко, коли ти дізнався, що змінюється тренер? Можливо, це був стрес?

- Я до цього відношуся нормально, це звичайна практика. Тренери міняються - йдуть, приходять, я в цьому бачу лише позитив.

- А загалом ти позитивна людина? Оптиміст?

- Так, я оптиміст. А як по-іншому в наш час?

- Яке в тебе взаєморозуміння з тренером Косовським? 

- Я з ним провів не дуже багато часу, ми лише починаємо розуміти його вимоги, тактичні моменти. Як особистість, як людина він всім подобається.

- А щодо футболістів, з якими ти граєш на полі - з ким тобі легше, з ким важче? Кого ти більше відчуваєш?

- Мені з Коломойцем більш зручно грати. Можливо, тому що немає мовного бар'єру, ми краще розуміємо один одного на футбольному слензі. Тому з нашими взаєморозуміння краще. 

- Як ви спілкуєтеся з легіонерами? Вони освоюють нашу мову, чи вам доводиться вчити їхню? Як це відбувається? 

- Наприклад, Артур вже непогано розуміє російську мову, він міцно влився в наш колектив, розвивається, вчить мову. Ніколасу важко, він не розуміє навіть англійської, лише португальську. З Кане теж важко, мову вчити він не хоче. Якубу - той трохи розуміє англійську. З балканцями трохи легше. Тож спілкуємось через Артура - ми пояснюємо йому, він перекладає їм.

- Артур зараз десь пропав - що з ним? 

- В нього були мікротравми, тож він кілька матчів пропускав.

- А Кравченко як себе почуває? Він вже працює в загальній групі?

- Так, працює, але ще відчуває дискомфорт в нозі. Дуже сподіваємося, що він вже скоро повернеться на поле.

- Як розслабляються футболісти після гри? Це ж велике навантаження, як фізичне, так і емоційне. 

- Розслабляємося по-різному. По вівторках у нас традиційна баня, всім колективом - там є басейн, нас парять, тож ми можемо по-справжньому розслабитися. 

- А наскільки суворий режим у вас?

- Кожного дня міряють тиск, слідкують за вагою. І штрафи є, тож всі відносяться до цього серйозно, ніхто не хоче платити штраф.

- Келих пива дозволяється?

- Ми всі дорослі люди, тож ніхто не забороняє. Але ж ми профессіонали, кожен слідкує за собою. 

- Артема Габелка штрафують за щось?

- В мене був випадок, коли Василь Сачко оштрафував за 100 грамів зайвої ваги. 

- Певно, з'їв зайве тістечко?

- Так, десь один еклер виявився зайвим. 

- Сачко був настільки суворим?

- Він дуже серйозно відносився до цього. Вважав, що зайва вага може впливати на травми, так що навіть за 100 грамів штрафував.

- Про Сачка ходить багато різних чуток, легенд. Він взагалі дуже сувора людина? Наскільки суворо він слідкував за футболістами?

- Ні, ні. Ми всі професіонали, в нас все побудовано на довірі. Кожен сам слідкує за собою, з цим питань не було.
 
Артем Габелок: Сачко оштрафував за 100 грамів зайвої ваги (ч.2)

- Як ти підтримуєш форму під час відпустки?

- Я взагалі люблю активний відпочинок. Взимку я не літаю вилежуватись на пляжі, я люблю десь походити, тож набрати вагу чи втратити форму важко, коли ти весь час у русі. 

- З чим ти можеш пов'язати своє життя, крім футболу? Адже час плине швидко, і про це теж треба думати. Ти бачиш себе десь, окрім футболу?

- Я думаю, це все буде так чи інакше пов'язане з футболом. 

- Якби ти свого часу не став футболістом, ким би міг стати? Можливо, обрав би творчу професію? 

- Важко відповісти. Я думаю, навряд чи це була б творча професія. Навіть не хочеться про це думати. 

- А якби тебе запросили на телебачення в ролі експерта, коментувати та розбирати матчі, тобі це було б цікаво?

- Звісно, чого б і ні? Будь-який новий виклик, спробувати щось нове - я завжди "за".

- У вас в контрактах прописаний такий пункт, що ви, наприклад, без дозволу не можете спілкуватись з журналістами, давати інтерв'ю?

- Там є якісь пункти щодо провокаційних питань, або всіх окремо попереджують, щоб про якісь речі не говорили.   

- Наскільки ти комунікабельний з уболівальниками? Зараз багато людей спілкується в соціальних мережах. Ти відкритий для своїх уболівальників?

- Я не можу сказати, що я з кимось спілкуюсь. Звісно, відповідаю на повідомлення, але першим на контакт не йду. 

- А з уболівальницями? Ти взагалі вільний в сімейному плані?

- Я вільний, і завжди готовий до спілкування. Мені не дуже багато хто пише, але я відкритий і завжди радий поспілкуватись.

- Не можу оминути політичну тему, бо останнім часом політика заполонила все наше життя. Чи торкнулась ця тема гравців, як вони реагують на останні події в країні, чи говорять на цю тему?

- Особливих розмов на цю тему в команді не було, але всі все розуміють. Можливо, люди просто не хочуть говорити про це. 

- А ти сам як відносишся до змін в країні? Як вважаєш, в цьому є позитив?

- Так, я бачу позитив, сподіваюсь на краще, мені цього хочеться, і думаю, що всім цього хочеться. Сподіваюсь, наш Президент не підведе, і ми маємо вірити в нього.

- Що б ти хотів побажати вболівальникам "Ворскли"?

- В першу чергу - терпіння.  Терпіння і віри. Я вважаю, що все залежить від наших думок. Потрібно думати про хороше, і в нас все буде добре.
 
Андрій ДОМНЕНКО, Володимир ГОЛУБНИЧИЙ, vorskla.poltava.ua 
 


Повернутися назад