- Коли я став у ворота, мені було близько 8 років, в мене тоді не було ніякого великого зросту, і тим більше я не знав, хто такий В.В.Кварцяний (посміхається). Просто так вийшло...

- Ну, в Динамо я не був на перегляді - я займався в динамівській школі з 7 років, з невеликими перервами займаючись в київській Оболоні. Щодо Шахтаря, то я там був на перегляді у другій команді. Врешті-решт я вирішив спробувати свої сили за кордоном. Не можна сказати, що я грав у Марселі - я грав за команду 18-річних, в дублі. А в першій команді я провів рік, але так жодного разу і не зіграв. Хоча я вдячний долі за те, що мені вдалося попрацювати з зірками світової величини, нехай навіть і на тренуваннях. 

- Можливість-то була, але не на тому рівні, на якому я хотів би грати і тренуватися. Тому я вирішив повернутись в Україну.

- Сергій дуже приємна і ерудована людина не лише на футбольному полі, а і в житті, тому мені було дуже цікаво з ним працювати. Звісно, від кожного тренера і партнера по амплуа ти підкреслюєш якісь моменти для себе, і Сергій не виключення. В багатьом завдячуючи йому мене почали підпускати до стартового складу, за це йому величезна подяка. 

- Це трапилось не після того, як він пішов, а тоді, коли він став працювати за суміcництвом тренером воротарів. Спочатку було хвилювання, бо в нас була загрозлива ситуація в турнірній таблиці. Але з часом звикаєш, тим більше тоді в мене вже був деякий досвід виступів у Прем'єр-Лізі. Також дуже допомогло те, що я підтримував ігровий тонус в матчах за дубль.

- В перший момент, можливо, і важко. Але воротарська психологія така, що як не дивно - чим скоріше ти забудеш про свою помилку і пропущений гол, тим легше тобі буде по ходу матчу. Після гри треба проаналізувати помилки і намагатись не допускати їх в майбутньому.

- Вболівальники мають право на власну думку, адже вони платять свої гроші, коли приходять на стадіон. Звісно, без помилок у футболі не буває, бо якби дві команди не помилялись, то і дивитись футбол було б нецікаво. Наше завдання - звести кількість помилок до мінімуму, добиватись позитивних результатів і радувати людей, що приходять на стадіон, і щоб з кожною грою їх ставало все більше. А щодо якихось образ під час матчу, то наприклад, я повністю зосереджений на грі і їх просто не помічаю.

- Звісно. Під час гри на воротаря лягає не стільки фізичне навантаження, скільки психологічне. Важливо бути завжди сконцентрованим, читати гру, займати вірну позицію. З віком, з досвідом в усіх цих якостях лише додаєш.

- Ворскла - це амбіційна молода команда, і я хочу зростати разом з нею. Наскільки довго і як високо - покаже час. Щодо Ліги Європи я вважаю, нам про це думати рано. Треба просто старатись у кожній грі брати максимум очок і радувати вболівальників красивою грою. А в кінці сезону побачимо, що з цього вийде.

- В нас дуже дружній колектив, тому спілкуюсь з усіма. Щодо дозвілля, то на нього в принципі під час сезону не так багато часу залишається. Коли є час, то читаю, слухаю музику, ходжу у кіно. І звичайно, багато часу і сил забирає моя собака лабрадор, яка живе разом зі мною у Полтаві. Вона допомагає мені трохи відволіктися від футболу.

- Навіть не знаю, що відповісти. Напевно, про це треба спитати у моїх близьких і друзів.